відділ енергетики

- secretary general

скор. від Power and Energy Utilities Team

1. відділ, відділення

2. департамент, управління, служба

3. міністерство, відомство

4. влада

5. адміністративна область, округ; департамент (особл. у Франції)

- executive department виконавча влада

- judiciary department судова влада

- legislative department законодавча влада

- mimeographing department відділ мімеографії, відділ розмноження/ копіювання документів, друкування на ротаторі тощо

- roneographing department відділ мімеографії, відділ розмноження/ копіювання документів, друкування на ротаторі тощо

- protocol department протокольний відділ

- departments in charge of international relations відомства міжнародних зв'язків

- D. of the Air Force Міністерство Військово-повітряних сил (США)

- D. of the Army Міністерство сухопутних сил (США)

- D. of Defense Міністерство оборони (США)

- D. of the Navy Міністерство Військово-морського флоту (США)

- D. of Trade Міністерство торгівлі (Велика Британія)

- D. of State Державний департамент (Міністерство закордонних справ) (США)

- State D. Державний департамент (Міністерство закордонних справ) (США)

- D. of Homeland Security Міністерство внутрішньої безпеки (США)

- D. of Commerce Міністерство торгівлі (США)

- D. of Treasury Міністерство фінансів (США)

- D. of Justice Міністерство юстиції (США)

- D. of the Interior Міністерство внутрішніх справ (США) (не є аналогом МВС України)

- D. of Agriculture Міністерство сільського господарства (США)

- D. of Labor Міністерство праці (США)

- D. of Health and Human Services Департамент/ Міністерство охорони здоров'я і соціального забезпечення (США)

- D. of Housing and Urban Development Міністерство житлового господарства та планування міського розвитку (США)

- D. of Transportation Міністерство транспорту (США)

- D. of Energy Міністерство енергетики (США)

- D. of Education Міністерство освіти (США)

- D. of Veterans of Veterans Affairs Міністерство у справах ветеранів (США)

n режим, лад

- American sponsored regime проамериканський режим

- conventional regime режим, встановлений за згодою

- dictatorial regime диктаторський режим

- international nuclear energy regime міжнародний режим в області ядерної енергетики

- military-fascist regime воєнно-фашистський режим

- non-proliferation regime режим нерозповсюдження (ядерної зброї)

- occupation regime окупаційний режим

- progressive regime прогресивний режим

- protectorate regime режим протекторату

- puppet regime маріонетковий режим

- safeguards regime режим гарантій

- social security regime система соціального забезпечення

- to install a regime встановити режим/ систему правління

- to reinforce the non-proliferation regime посилити режим нерозповсюдження (ядерної зброї)

- to set up a regime встановити режим/ систему правління

- to subject the regime to isolation піддавати режим ізоляції

- to unseat a regime повалити режим/ систему правління

НЕОКОНСЕРВАТИЗМ - напрям у сучасній політичній філософії та ідеології, репрезентований численними течіями, версіями і рухами. Поява і вкорінення Н. відображає процес опанування соціальною думкою розвинених західних країн умов і обставин розвитку протягом XX ст., особливо його друг. пол. Н. відтворює доктринальну матрицю класичної ліберальної ідеології із її індивідуалістичною антропологією, обґрунтуванням мінімальної ролі держави, заохоченням приватної ініціативи, плюралізацією економічних форм тощо. Якщо ліберальні ідеї XVIII - поч. XX ст. були інновативними, а то й революційними, то у XX ст. вони виявили тенденцію до інституціалізму та обґрунтування стабільного соціального порядку. Позаяк стосовно докорінних цінностей цього порядку досягнуто певного соціального консенсусу, то відбулося відповідне спрямування ліберальної енергетики у річище "глибокого консерватизму". Н. - яскравий прояв цієї тенденції. Крім того, Н. становив до деякої міри реакцію на політику та ідеологію соціал-реформізму і кейнсіанства, на зростаючі егалітарні і патерналістські тенденції. Н. стоїть на заваді бюрократичній експансії, надмірному втручанню держави у ринкову синергетику, а спільноти - у справи людини, обстоює простір приватності (privacy) та ін. Ідеологія і практика Н. надала змогу мобілізувати і використати багатоманітні внутрішні (передусім - особистісні, інтелектуальні) ресурси високорозвинених країн. Подібно до консерваторів минулого, неоконсерватори зосереджені на докорінних інституціональних цінностях, які становлять засади гармонійного розвитку; це порядок і стабільність, авторитет і дисципліна, право і закон, релігія і церква, шлюб, сім'я і виховання тощо. Запорукою збереження і подальшого існування цих цивілізаційних цінностей (які вже перестали бути винятково західним надбанням) представники Н. вважають чесноти індивідуалізму й особистісної автономії, елітизм (зокрема, збереження виправданої ієрархії і нерівності), принцип приватної власності і приватного інтересу. Неоконсерватори, як і консерватори, великої ваги надають проблемам етосу і культури. Н. ставить на порядок денний і намагається вирішити питання культурної (й етнічної) ідентичності за умов, коли всі існуючі культурні світи відчувають на собі зростаючий тиск глобалізаторських викликів і усіляких загроз.

Подолинський, Сергій Андрійович (1850, с. Ярославці Київської губ. - 1891) - укр. вчений, громадський діяч З. акінчив природничий ф-т Київського ун-ту (1871), за фахом медик. У 1876 р. (Бреслау, Німеччина) захистив докт. дис. П. поділяв марксистську ідею соціального визволення трудящих від капіталістичної експлуатації, проте вбачав головний спосіб її звільнення у громаді - особливій формі самоорганізації народу. Був співавтором (разом із Драгомановим та Павликом) програми укр. "громадівського" (або "драгоманівського") соціалізму. Ідейною домінантою соціалістичних переконань П. була національна ідея - організація економічного та суспільного життя народу є найоптимальнішою, коли вона складається у межах етнічної єдності, що визначається, головним чином, мовою. У колі наукових інтересів П. - зв'язок між фізичними і соціальними науками, конкретні форми взаємовпливів суспільних і природних процесів, питання енергетики виробництва. Засновник укр. соціальної етногігієни.

[br]

Осн. тв.: "Життя й здоров'я людей на Україні" (1878); "Ремесла й фабрики на Україні" (1879); "Нігілізм в Росії" (1879) ; "Соціалісти України в Австрії" (1880) ; "Перегляд громадянського руху в Західній Європі" (1881); "Громадівство й теорія Дарвіна" (1881); "Людська праця і єдність сили" (1882).

ТЕХНІКА ( від грецьк. τεχνικόζ - мистецтво, майстерність, уміння) - форма перетворювальної людської діяльності, що історично розвивається і здійснюється відповідно до тієї чи іншої раціональної схеми з метою задоволення потреб людини, посилення її здібностей, визволення від влади чужих їй сил природи та суспільства. Сучасна Т. не обмежується тотальністю технічних засобів (машин, механізмів, інструментів). Вона охоплює також Т. наукових досліджень, Т. процесу навчання, Т. культури й побуту, Т. віршування, живопису, хореографії, Т. медитації, духовного життя, містичного культу та ін. У широкому сенсі Т. - не тільки засіб, яким людство може користуватися чи ні; це дійсність, яка виникає в процесі коеволюції фізико-космічної, біологічної сфер та сфери творчої активності людини. Залежно від характеру взаємозв'язку "людина - Т." історія становлення Т. поділяється на три періоди: 1) період людино-центрованого взаємозв'язку; 2) період техно-центрованого взаємозв'язку; 3) період децентрованого взаємозв'язку. В структурі взаємозв'язку першого періоду людина - головний агент технологічного процесу, а технічні знаряддя - це лише підсилювачі та модифікатори фізичних органів людини. В другому періоді головна роль переходить до машинної Т.; органи праці людини використовуються як технологічні елементи, які доповнюють машину. Основу взаємозв'язку людини й Т. третього періоду становлять два рівноправних агенти взаємодії "людина - Т.". Людина перестає бути фізичним придатком технологічного процесу і здобуває умови для вільного творчого застосування своїх здібностей. Розвиток самої Т. тепер не лімітується фізіологічними межами людського організму. Т. набуває не тільки антропокультурного, а й космологічного значення, оскільки перетворює людину на космогонічну силу, здатну змінити не тільки нашу планету, а й найближчий Космос. Взаємовплив суспільства та Т. відбувається не тільки через сферу матеріального виробництва, а й через будь-яку іншу соціокультурну сферу Р. еволюції в Т. планетарного електронно-комп'ютерного зв'язку суттєво змінюють не тільки уявлення про світ, становище людини в ньому, її світовідчуття, а й екзистенційний сенс існування людини у Всесвіті. Наприкінці епохи Модерн ну (головні ознаки якого - радикальна трансформація в галузі комунікації, науки, енергетики і безперервне зростання ефективності технології виробництва) виникає скептичне ставлення до проекту Просвітництва, зокрема до такої його цінності, як Т. Нині цивілізація опиняється перед дилемою: подальше зростання загрози величним цінностям Просвітництва або ж відродження їх нормативного пріоритету. Яка саме з цих альтернатив здійсниться залежить від того, чи стане техногенне суспільство слугою, а чи паном породженої ним Т.